Опис
Уявлення про людину-машину сформувалося у XVII столітті, саме тоді, коли й сучасні уявлення про людину взагалі. Розвиток теми людини-машини пов’язаний із розвитком наук і філософії. Декарт, Ламетрі, Сад зробили свій істотний внесок у справу людини-машини. Сьогодні, внаслідок розвитку комп’ютерних технологій, технонауки, ідеології суспільства споживання, підхід до людини як до машини отримав нове звучання. Людина стала техномашиною споживання. Особливий підхід до людини-машини існує у психоаналізі. Проблема нав’язливого повторення у поєднанні з інтересом до кібернетики постала у Лакана по-новому: людина – символічна машина, точніше машина символічного.
Кожний текст цієї книги є самостійною деталлю загальної конструкції. Перша частина («Людина-Машина») окреслює проблему, досліджує підходи до людини-машини Ламетрі, Дідро, футурології. Друга частина («Пі») звертається до нав’язливостей, параної, чисел. Цей розділ побудовано на зв’язках математики і психоаналізу. Третя частина («Бухгалтерія душі») продовжує розгляд теми нав’язливості, чисел, що повторюються, літери та власної назви. Цей розділ присвячено ідентичності та її зв’язкам із образами, а також нарцисичним розладам. Підґрунтям «Бухгалтерії душі» є роман Віктора Пелевіна «ДПП (НН)».
